- диференціювати
- —————————————————————————————диференціюва́тидієслово недоконаного і доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
диференціювати
Смотреть что такое "диференціювати" в других словарях:
диференціювати — ю/ю, ю/єш, недок. і док., перех. 1) Розділяти, розчленовувати що небудь на окремі різнорідні елементи. 2) У математичному аналізі знаходити диференціали функцій … Український тлумачний словник
диференціювання — я, с. 1) Дія за знач. диференціювати і стан за знач. диференціюватися; диференціація. •• Диференціюва/ння цін встановлення різних ринкових цін на один і той же товар. 2) Знаходження похідної або диференціала в математичному аналізі … Український тлумачний словник
диференційований — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до диференціювати. 2) прикм. Узгоджений з певними правилами, умовами; роздільний, неоднаковий. •• Диференційо/ваний тари/ф митний тариф, який дозволяє віддавати перевагу певним товарам або не пропускати їх … Український тлумачний словник
диференційовний — а, е. Якого можна диференціювати … Український тлумачний словник
диференціюватися — ю/ється, недок. і док. 1) Розділятися, розчленовуватися на окремі різнорідні елементи, функції і т. ін. 2) тільки недок. Пас. до диференціювати … Український тлумачний словник
диференціюючий — а, е. Дієприкм. акт. теп. ч. до диференціювати … Український тлумачний словник
недиференційовний — а, е. Якого не можна диференціювати … Український тлумачний словник
ділити — I (роз єднувати на частини), поділяти, поділити, розділяти, розділити, членувати, розчленовувати, розчленувати, розщеплювати, розщепити, розтинати, розітнути, розбивати, розбити, паювати, шматувати, розшматовувати, розшматувати; роздвоювати,… … Словник синонімів української мови
